Музей української домашньої ікони «Душа України» – найбільший музей ікон у Східній Європі

ср, 12 лют 2025 - 22:58

Музей української домашньої ікони XVII-XX століть, що знаходиться у стінах Замку-музею «Радомисль», є унікальним не лише для України, а й для всього світу. Це єдиний у світі музей домашньої ікони та найбільший музей ікон у Східній Європі. Його експозиція, відома як «Душа України», є найбільшою християнською виставкою в країні.

Музей було засновано відомою лікаркою, меценаткою та громадською діячкою Ольгою Богомолець, яка протягом 15 років збирала унікальні домашні ікони з усіх куточків України. Завдяки її зусиллям врятовано понад 5000 ікон, які тепер розміщені у виставкових залах замку і доступні для всіх відвідувачів.

🎨 Унікальність експонатів музею

Музейна колекція складається з ікон, створених як професійними, так і народними митцями. Однак, на відміну від академічного іконопису, народні іконописці керувалися не лише усталеними канонами, а й власним світосприйняттям.

🔹 Основні особливості української домашньої ікони:
✔ Живі, емоційні образи – на відміну від канонічної візантійської традиції, українські святі зображені з людськими рисами.
✔ Регіональні відмінності – кожен куточок України мав свою колористику, орнаментику та стиль іконопису.
✔ Народні особливості – на Гуцульщині, наприклад, Ісус, Марія та святі нерідко зображалися у традиційному гуцульському вбранні.

Українські домашні ікони не були просто предметами релігійного культу – вони служили родинними оберегами. Вони писалися індивідуально для кожної сім’ї відповідно до її духовних потреб і зберігалися у «божнику» – найпочеснішому місці в оселі.

🔍 Колекція музею – духовний спадок українців

Серед експонатів музею представлені:
✅ Багатометрові домашні іконостаси
✅ Мініатюрні подорожні ікони
✅ Козацькі ковчеги та гуцульські складні
✅ Образи, написані на полотні, дереві та металі
✅ Дерев’яні та кам’яні скульптури святих

🌟 Найцінніший експонат – кам’яна ікона святого Миколая Чудотворця XII століття. Вона зберігає на собі сліди тисяч людських рук і, за легендою, ніколи не буває холодною, навіть узимку.

⛪ Врятовані ікони – мовчазні свідки минулого

Більшість експонатів музею – це «ікон-сироти», які були викинуті, знищені або викрадені в часи воєн та репресій.

🎭 Трагічні свідчення історії:
🔻 Ікони з виколотими очима – слід атеїстичних переслідувань.
🔻 Скриня, виготовлена з розбитих ікон – символ жорстокості радянської епохи.
🔻 Скульптура Архистратига Михаїла з простреленими грудьми – пам’ять про насильство над вірою.
🔻 Образи, врятовані з полум’я – намагання знищити духовну спадщину українців.

Ці ікони, незважаючи на випробування, знайшли новий дім у «Замку Радомисль» і тепер повертаються до людей як нагадування про духовну силу українського народу.

📖 Культурне значення музею

Музей «Душа України» неможливо переоцінити. Він відкриває унікальний пласт української культури, який не відображений у підручниках чи фільмах, але є надзвичайно важливим для усвідомлення нашої національної ідентичності.

💡 Значення музею:
✔ Допомагає зрозуміти духовний світ українців минулого
✔ Зберігає унікальну спадщину, що могла бути втрачена
✔ Служить центром досліджень народного іконопису

Саме завдяки цій колекції мистецтвознавці вперше звернули увагу на феномен української домашньої ікони. Дослідження, ініційовані Ольгою Богомолець, започаткували новий напрямок вивчення народного іконопису.

🎓 Наукова діяльність та виставки

🖌️ Ольга Богомолець першою ввела в науковий обіг термін «домашня ікона». Вона активно організовує виставки колекції в Україні та за кордоном, читає лекції, присвячені українському іконопису.

🌍 Мета музею:
🔹 Показати світу багатство духовної культури українців
🔹 Допомогти нащадкам усвідомити свою історію
🔹 Повернути людям втрачене минуле та надихнути на майбутнє

🖼️ Додаткові експозиції музею

Окрім колекції ікон, у музеї представлені:
🏛️ Старовинні фотографії
🗺️ Колекція географічних карт у Трапезній залі
🔥 Рідкісні антикварні речі – праски, дерев’яні скульптури, старовинні меблі

Кожен експонат – це частина великої історії, яку зберігає «Замок Радомисль».