Радомишльська громада попрощалася з Героєм України Миколою Лівончиком

Сьогодні, 2 червня 2025 року, Радомишльська громада востаннє попрощалася зі своїм земляком-захисником Миколою Миколайовичем Лівончиком, який віддав життя за незалежність України.

Про це повідомляє прес-служба Радомишльської міської ради

Війна знову принесла нестерпний біль на нашу землю, забравши життя відважного воїна у віці 40 років.

Микола Миколайович народився 27 липня 1984 року в селі Котівка. Навчався у місцевій школі, після дев'ятого класу здобував освіту у Радомишльському професійному ліцеї. З 16 грудня 2002 року проходив строкову службу в Збройних Силах України.

Після демобілізації переїхав працювати до столиці, де зустрів своє кохання, одружився та виховував доньок. Але російська агресія 2022 року кардинально змінила життя мільйонів українців, включно з родиною Лівончик.

22 червня 2024 року Микола став на захист країни, отримавши призов від Бучанського РТЦК. Був зарахований на посаду стрільця 2 мотопіхотного взводу 2 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону в/ч А 2167.

22 серпня 2024 року зв'язок рідних з Миколою обірвався назавжди. Він загинув під час оборони позицій українських воїнів поблизу Вугледара Волноваського району Донецької області, героїчно протистоявши штурмовим діям російських загарбників.

Герой залишився вірним військовій присязі до останнього подиху, з честю та гідністю виконуючи свій громадянський та військовий обов'язок. Він віддав своє життя за кожного з нас, за нашу свободу, за Україну.

Після довгих місяців очікування та сподівань наш Герой востаннє повернувся додому. Жителі громади утворили "живий коридор", не стримуючи сліз, стоячи на колінах проводжали Воїна звичними йому дорогами.

Попрощатися з мужнім Захисником прийшли рідні, керівництво громади, священнослужителі, друзі, знайомі та мешканці громади. Поховали Героя з усіма військовими почестями у його рідному селі Котівка.

За душу Воїна прочитали молитви, на його честь прозвучав військовий салют. Рідним Героя вручили Державний Прапор України, який почесна варта зняла з домовини.

Для всіх Микола Лівончик був, є та назавжди залишиться прикладом мужності й відваги. Світлий, добрий, життєрадісний, небайдужий до людей і рідної землі, вірний захисник та борець за правду - таким він назавжди залишиться у нашій пам'яті.

Вічна пам'ять і слава українському Герою! Вічна пам'ять усім захисникам, хто пішов у вічність...