Полеглі герої Радомишльщини

Пам'яті Полеглих Воїнів Радомишльської Громади

Сьогодні ми знову згадуємо наших Героїв — полеглих воїнів Радомишльської громади, які віддали своє життя за свободу та незалежність України в російсько-українській війні. Про них ми повинні говорити кожен день, адже поки про них пам'ятають — вони живі.

Ці мужні чоловіки, сини Радомишльської громади, були не лише військовими, але й гордістю нашого краю. Вони були сильними Воїнами та звитяжними Синами роду козацького, котрі не боялися ані жити за Україну, ані битися за неї, ані за неї загинути. Їх відвага, самопожертва та вірність своїй батьківщині — це приклад для кожного з нас.

Світла Вам Пам’ять, Герої. Ваші імена, Ваші подвиги та Ваша мужність завжди залишатимуться в наших серцях. Ви стали символом сили та непохитності, і ми будемо продовжувати боротися за ті ідеали, за які Ви віддали своє життя.

Слава Україні! Героям Слава!

Кожен новий день тепер зазвичай починається з перегляду зведень із фронтів, новин про повітряні тривоги, бомбардування та обстріли наших міст і сіл. Найбільш бажаними є сигнали від рідних, які підтверджують, що все гаразд: «У нас все добре, а у вас?». Ці повідомлення, мов паролі, свідчать про нашу єдність і стійкість.

Вони потрібні нам завжди – і в будні, і у свята, хоч нині, звісно, не до святкувань. 

Як би гірко це не звучало, незалежність нашої держави сьогодні по-справжньому цінується лише тоді, коли здобувається кров’ю та життям. На війні загинули кращі сини Радомишльської громади – молоді і старшого віку. Вони стали пліч-о-пліч з іншими воїнами-українцями, щоб захистити мирні домівки радомишлян від російської орди.

Вже оприлюднено дані про втрати особового складу ЗСУ: десятки тисяч воїнів загинули на фронті, ще більше рахується пропавшими безвісти. Всі вони — діти України, наші доньки та сини, які стоять на захисті свого дому та своєї країни. Вони воюють за своїх дітей та онуків, за нас усіх, за нашу свободу і незалежність.

Ворог не лише вбиває цивільних, але й намагається знищити нашу історію, традиції, мову та культурну спадщину. Це лише зміцнює нас і надає сил для боротьби. Як сказав Шевченко: «в кожній хаті – своя правда, і сила, і воля».

Ми вистоїмо, ми переможемо, ми будемо вільними і незалежними!  
Слава Україні! Героям слава!