Пам'яті Героя України: Литвиненко Павло Леонідович

Литвиненко Павло Леонідович

Дата та місце народження: 9 червня 1992 р., м. Обухів, Київська область.

Дата та місце загибелі: 17 березня 2016 р., с. Гнутове, Маріупольська міська рада, Донецька область.

Звання: Молодший сержант.

Посада: Головний сержант взводу – командир відділення.

Підрозділ: 54-й окремий розвідувальний батальйон.

Обставини загибелі

17 березня 2016 року Павло Литвиненко загинув унаслідок підриву на вибуховому пристрої поблизу села Гнутове, що під Маріуполем. Разом із ним важкі поранення отримали ще двоє бійців.

Сім’я

• Залишилися батьки та дружина.

Місце поховання

• 20 березня 2016 року похований у м. Обухів, Київська область, кладовище Яблуневий.
• Портрет на меморіалі "Стіна пам’яті полеглих за Україну" у Києві: секція 8, ряд 2, місце 17.

Військова операція

• Оборона Маріуполя, бої за Гнутове (2016 рік).

Нагороди та вшанування

🏅 Орден «За мужність» III ступеня (посмертно) – Указ Президента України № 291/2016 від 4 липня 2016 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі".

🏅 Відзнака "За оборону рідної держави" (посмертно).

🏅 Відзнака "За оборону Савур-Могили".

🏅 Відзнака "Знак пошани".

🏅 Пам'ятний знак "Дебальцеве – 2015".

📌 Почесний громадянин Обухова (2016 рік).

Життєпис

Народився 9 червня 1992 року в місті Обухів, Київська область. За іншими даними – у 1994 році.

Закінчив Обухівську ЗОШ №4 (мікрорайон Яблуневий).

Біль втрати відгукнувся і в Радомишлі, адже саме тут коріння роду загиблого патріота. Тут він навчався у професійному ліцеї в період з 2007 по 2010 рік. В останню путь свого колишнього студента провела делегація ліцеїстів, до складу якої увійшли педагоги та однокурсники.

З 5 листопада 2013 року проходив службу за контрактом у 54-му окремому розвідувальному батальйоні. Обіймав посаду головного сержанта 2-го взводу глибинної розвідки – командира 1-го відділення глибинної розвідки роти глибинної розвідки.

Одночасно навчався заочно в університеті.

У 2015 році був кандидатом у депутати Обухівської міськради від Радикальної партії Олега Ляшка.

Загинув під час виконання бойового завдання.

Павло був справжнім патріотом, відданим своїй присязі та надійним бойовим товаришем, про що свідчать його фронтові побратими. Він завжди приходив на допомогу в найважчі моменти, вмів підбадьорити і підтримати.

Для своєї матері Павло був джерелом моральної підтримки, адже вона щодня чекала добрих новин від сина. Його батько, за словами рідних, завжди був для Павла безумовним авторитетом та прикладом у всьому. Він активно долучився до волонтерського руху, доставляючи на передову необхідне екіпірування, продукти та подарунки для українських військових. Батько мав можливість час від часу зустрічатися з сином, підтримуючи його батьківськими порадами та настановами.

Патріотизм для Павла став не просто словами — він відчував його глибоко в серці. Хоча термін його строкової служби минув, він ухвалив рішення залишитися у війську. Однокурсники згадують, як Павло впевнено стверджував, що залишиться в лавах Збройних Сил, поки не звільнить Україну від агресора.

Світла пам'ять про мужнього захисника Вітчизни назавжди залишиться в серцях тих, хто боровся поруч з ним, а також у серцях рідних, друзів і близьких. Посмертно Павло отримав звання Почесного громадянина міста Обухова. Про нього пам’ятатимуть не лише в Радомишлі, а й по всій Україні.