Історія Радомишльського парку
Всі речі мають свій початок, з чогось виникають, хай то буде справа або прийняття рішення людини. Наш міський парк не став результатом випадковості — його існування стало можливим завдяки старанням людей, які мріяли про затишне місце для відпочинку радомишлян.
Історія цього простору налічує багато десятиліть. Ще в 18 столітті, за часів уніатів, планувалося зведення величного собору, для якого навіть звели стіни. Однак, завершити будівництво не вийшло. Після приходу Російської імперії ці стіни були розібрані на будівельні матеріали, залишивши від собору лише спогади та велику яму. Тривалий час територія біля Консисторії (тепер ЗОШ №5) залишалася пусткою, поки там не вирішив збудуватися Герарій Нафтулович Горенштейн — купець першої гільдії, мільйонер і меценат. Він облаштував розкішний фруктовий сад під назвою «Експрес» біля свого будинку, збудованого італійськими майстрами.
Олександр Пирогов описує цю красу: «Великий будинок став центром чималої садиби. Біля нього розцвітав розкішний фруктовий сад. У цьому творінні природи росли яблуні, груші, вишні, горіхи, черемха, бузок та безліч розкішних квітів, наповнюючи повітря приємним ароматом. Ніхто не наважувався їх знищувати чи зривати для продажу». Герарій Нафтулович зробив те, що неможливо у сприйнятті сучасного матеріалістичного світу: він подарував свій сад місту, і радомишляни щиро оцінили цей жест.
Сад починався від фонтану, що стояв у бік вулиці Покровської, і тягнувся до будинку санстанції в міськраді. Далі розташовувався театр Гордона «Експрес», куди глядачі полюбляли прогулятися після вистави чи в перервах. Сад оточував сучасні будівлі лікарні, Рему та двоповерховий будинок, де колись була хедер. Він розширювався до території міського стадіону й непомітно вплітався в бульварну вулицю. Величезний фонтан стояв на місці невдалого будівництва, а від нього вели затишні стежки в різні куточки парку. Срібляста альтанка в вечірній час радувала відвідувачів музикою на роялі, віолончелі чи гітарі, а по вихідним грав оркестр місцевої пожежної команди.
Усе змінилося з приходом радянської влади. Тиша та елегантність парку часів імперії поступилися місцем активності та агресивній пропаганді радянської ідеології. Парк перетворився на місце не лише відпочинку, а й популяризації спорту та здорового способу життя.
У 1931 році на місці колишнього міського саду «Експрес» було започатковано міський парк імені Горького, який став новим осередком культури та відпочинку. Тут з'явилися стадіон, парашутна вежа, каруселі та тир, де відбувалися стрільби з вогнепальної зброї. Парк наповнили зелень і краса: висадили дерева, створили квітники та проклали алеї. Відкрили новий фонтан, встановлено лавки та скульптури, які додали місцю особливого шарму.
Для молоді було збудовано танцювальний майданчик, де проходили розважальні заходи, а для дорослих — торговельні площі для кав'ярень і ресторанів. У довоєнний і післявоєнний періоди на території парку з'явилося кілька павільйонів, де організовувалися виставки сучасних сільськогосподарських досягнень. Таким чином, парк став не тільки місцем відпочинку, а й центром культурного життя міста.
На території парку свої досягнення та продукцію демонстрували колгоспи Радомишльського району. Цей парк разом із стадіоном став традиційним місцем для народних святкувань і міських заходів, таких як Проводи зими та зустріч весни, піонерські та комсомольські зльоти, День молоді й Свято праці. Взимку тут активно каталися лижники, а діти весело спускалися з гірок на санчатах.
У 1970-х роках були встановлені нові розважальні атракціони, спрямовані на організацію дозвілля для дітей. А в 1987 році з'явився літній кінотеатр, який згодом перетворився на танцмайданчик. Сьогодні в нашому парку з'явилися нові лавки та декорації, ми оновили фонтан, облаштували «поляну казок» і встановили тренажери. Стадіон також отримав увагу, але, на жаль, ми поки що не можемо досягти того блиску і вишуканості, якими славився парк «Експрес». Однак ми маємо надію, що наш міський парк знову здобуде свою колишню популярність, адже можливості завжди є, потрібно лише виявити бажання для їх реалізації.
Джерело: Радомишль: місто-музей
- Переглядів: 7